Для роботи з обдарованими школярами!

  ННЦ "Інститут біології та медицини" Київського національного університету імені Тараса Шевченкапродовжує свою активну роботу зі школярами. Розпочинається  новий навчальний рік в  "Університеті майбутнього", розрахованому на учнів 8-11 класів, яким цікаві біологічні науки.

Заняття в Університеті будуть проводитися по суботах, з використанням технологій дистанційної комунікації та навчання, на безоплатній основі.

Посилання на першу лекційну сесію вже розміщено на офіційному сайті  Інституту за посиланням

https://biology.univ.kiev.ua/component/content/article/171-all-news/anonsy/3488-do-uvagi-shkolyariv-v-nnts-institut-biologiji-ta-meditsini-rozpochinaetsya-novij-navchalnij-rik-v-universiteti-majbutnogo.html?Itemid=437

Просимо поширити інформацію серед учнів!

З повагою та найкращими побажаннями,

заступник директора

ННЦ "Інститут біології та медицини"

Наталія Скрипник

Конкурс "Колосок-осінь 2021"

Шановні колеги!

 Розпочинаємо інформаційно-просвітницьку  роботу щодо участі школярів у Міжнародному природничому інтерактивному конкурсі "Колосок осінній ".

У рубриці "Конкурс Колосок в папці "Колосок-2021" розміщено презентацію з інформацією про особливості Конкурсу.

Просимо поширити інформацію серед батьківської та учнівської спільнот.

Вебінар "Абетка вакцинації..."

Академія української преси проводить інформаційно-просвітницьку кампанію щодо посилення стійкості до дезінформації,  просвітництво серед педагогів та батьків задля прийняття поінформованих рішень. В рамках кампанії 28 вересня 2021 року відбувся вебінар для професійної спільноти вчителів біології Хмельниччини "Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я". Даний проєкт виконується за підтримки проєкту Агенства США з міжнародного розвитку "Медійна програма в Україні". Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації.                                       Мотивуючим щодо медіаграмотності кожного педагога та практичної значимості просвітництва серед дорослих про вакцинацію був виступ Світлани Фіцайло,  головної спеціалістки Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України.                                                                                             Про вакцини: біологічні, медичні та медіаосвітні аспекти; фейкові повідомлення щодо наслідків вакцинації інформував педагогів  Руслан Шаламов, біохімік,  кандидат педагогічних наук.                                                                               Оксана Волошенюк, представниця Академії української преси,  презентувала матеріали, які розроблено в рамках проєкту для просвітництва педагогічної та  батьківської спільноти щодо аналізу медіаповідомлень про вакцини та вакцинацію. «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації від А до Я:методичний комплекс» містить відеолекції,  графічний роман,  комікси. Дані розробки занять чи фрагменти комплексу можна використати на семінарах, при проведенні засідань професійних спільнот педагогів, на шкільних конференціях та уроках, при роботі з батьками.

За наведеним Qr-кодом матеріали можна завантажити для роботи:

Запрошення на вебінар «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації: від А до Я»

Шановні колеги!

Інформуємо, що відповідно до листа Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України №4.5/2670-21 від 09.09.2021 «Про проведення інформаційно-просвітницької кампанії "Абетка вакцинації від А до Я"» Академія української преси розпочинає інформаційно-просвітницьку кампанію щодо посилення стійкості до дезінформації,  просвітництво серед педагогів та батьків задля прийняття поінформованих рішень.

Запрошуємо вчителів природничих предметів, керівників професійних педагогічних спільнот на вебінар «Абетка вакцинації чи освітнє щеплення від дезінформації: від А до Я»  28 вересня 2021 року  о 15.00.

Для участі у вебінарі необхідно зареєструватися до 27.09.2021р. за посиланням:

 https://forms.gle/MsA763wLyhsXnmCr5

 У вебінарі візьмуть участь Фіцайло Світлана Сергіївна (головний спеціаліст Головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН України) і Шаламов Руслан Васильович (кандидат педагогічних наук, автор підручників з біології),  яким можна поставити у чаті питання щодо викликів освітнього процесу з біології.

Учасники вебінару отримають сертифікати МОН і Академії української преси про підвищення кваліфікації.

Пілотні класи НУШ-2021

 З 1 вересня 2021 року в школах України в пілотних 5-х класах стартує НУШ. Першими новий Державний стандарт базової середньої освіти впроваджують 136 шкіл України. В Хмельницькій області пілотують гімназія № 1 імені Володимира Красицького м.Хмельницького, гімназія № 2 м.Хмельницького, Кам’янець-Подільський навчально-виховний комплекс №3 у складі ЗОШ І-ІІІ ступенів та ліцею, Старокостянтинівська загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Старокостянтинівської міської ради, навчально-виховний комплекс «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів, ліцей «Успіх».

 Серед чотирьох пропонованих модельних навчальних програм природознавчої освітньої галузі педагогами шкіл обрано дві: 

• «Пізнаємо природу»  ( авт. Біда Д., Гільберг Т., Колесник Я.);

• Природничі науки    (авт. Білик Ж., Засєкіна Т., Лашевська Г., Яценко В.)

Програма навчання вчителів пілотних класів стартувала ще у квітні 2021 року. Генеральний директор директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Андрій Осмоловський зазначив, що "інноваційний освітній проєкт всеукраїнського рівня дозволить учасникам не лише апробувати, але й оволодіти ціннісними та практичними аспектами нового Державного стандарту базової середньої освіти. Від того, який досвід отримають учні пілотних класів, учителі та керівники закладів освіти, які беруть участь в інноваційному проєкті, залежатиме в підсумку ефективність упровадження з наступного року цінностей Нової української школи на рівні базової середньої освіти в межах усієї України".

До навчання та координації освітньої діяльності вчителів природничої освітньої галузі долучився і ХОІППО. Організаційна зустріч з педагогами відбулася 30 вересня. Увагу було приділено питанням наступності між початковою школою і базовою, особливостям  модельних навчальних програм, характеристиці навчально-методичних комплектів.

 

З святом!

 

Про ТЮБ-2021

 Шановні колеги!  

Відповідно до листа  Державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти" МОН України  від 26.08.2021    №22.1/10-1917      "Про проведення фінального етапу XІХ Всеукраїнського турніру юних біологів" фінальний етап XІХ Всеукраїнського турніру юних біологів планується провести восени 2021 року.

Повна версія Листа розміщена на сторінці " Олімпіади, ТЮБ, конкурси" у папці "ТЮБ-2021".

 Обласний етап  ТЮБ орієнтовно  планується на початок жовтня за питаннями для гри: 

 1, 4, 5, 6, 11, 13, 17, 18, 19, 20 з переліку питань:

 1. «Dimicandum».

 За останні 20 років світ сколихнули спалахи низки нових варіантів небезпечних вірусних та бактеріальних захворювань. І стільки ж років в мережі не вщухає дискусія з приводу штучного походження їхніх збудників. Як можна однозначно довести синтетичне або, навпаки, природне походження патогенного агенту? Запропонуйте протокол перевірки походження збудника інфекційного захворювання (приклад оберіть довільно). 

2. «Випадок і необхідність» 

З геологічного літопису відомо, що первинною сировиною для отримання електронів живими організмами були Н2S та Fe2+. Також літопис описує досить цікавий факт того, що кисневий фотосинтез, як механізм отримання електронів, виник за довго до того як були вичерпані запаси вищезазначених субстратів. Який випадок і яка необхідність проливають світло на проблему походження кисневого фотосинтезу? 

 3. «Імунна система протистів» 

Чимало уваги приділяється імунній системі багатоклітинних тварин та противірусним системам прокаріот таким як CRISPR чи рестрикціямодифікація. А як можуть захиститися від вірусів одноклітинні еукаріоти? 

 4. «Re Vera» 

Уявіть, що людство готується перейти до життя у віртуальній реальності, проте залишається проблема підтримки життєдіяльності функцій тіла людини впродовж тривалого часу (десятків років). Проаналізуйте проблеми, які необхідно вирішити для розробки технологій тривалої підтримки тіла в стані стазису та запропонуйте «модель» автоматичної системи повноцінного забезпечення вегетативних та соматичних функцій організму людини.

 5. «Вдосконалення»

Наша імунна система досить ефективно забезпечує захист організму від чужорідних агентів. Але, якщо б у вас була така можливість, то як би ви її вдосконалили? 

6. «Стратегії фармакотерапії»

 Для лікування певної хвороби використовують багато лікарських засобів, що діють за кількома різними механізмами. Для лікування гіпертонії, наприклад, можна використовувати інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, інгібітори ангіотензинових рецепторів, діуретики, блокатори кальцієвих каналів у гладеньких м’язах стінок судин чи агоністи α-2-адренорецепторів. Що краще – призначити вищу дозу одного лікарського засобу чи комбінацію кількох лікарських засобів, які діють за різними механізмами в менших дозах? 

 7. «La Devinette» 

В результаті еволюції у наземних хребетних з'явилося друге коло кровообігу для легеневого дихання. Виникає питання, яка причина того, що легені не підключилися безпосередньо до уже існуючого одного кола кровообігу, і знадобилася складна система двох кіл кровообігу? Якщо можливе існування тварини, у якої легені інтегровані в одне коло кровообігу, запропонуйте будову кровоносної системи такої тварини й опишіть особливості її фізіології. 

8. «Позаземний розум» 

Тема інопланетних розумних істот доволі поширена у фантастичній літературі та кіно. Часто вони зображуються дуже схожими на людей аби викликати емпатію в глядача, а інколи навпаки – зовсім не схожими, аби підкреслити їхнє неземне походження. Аргументуйте, які фенотипові ознаки найімовірніше будуть конвергентними у різних видів розумних організмів, що еволюціонували незалежно один від одного на різних планетах. 

 9. «Нова систематика» 

Систематика еукаріотичних організмів - складна та спірна галузь. Донедавна загальноприйнятою була п’ятикладна система, де п’ять (інколи чотири) основних клад виділяли у «супергрупи». Проте нещодавно було побудовано нову філогенію, з урахуванням даних про послідовності багатьох так званих «примарних» видів еукаріот, які раніше мали невизначене положення на дереві (https://www.cell.com/trends/ecology-evolution/fulltext/S0169-5347(19)30257-5). Практично всі супергрупи виявились парафілетичними. Запропонуйте, які п’ять основних груп (п’ять Царств) ви б виділили на основі нової філогенії, вказавши ознаки за якими ви їх групували? 

 10. «Найменша тварина» 

Добре відомі фізіологічні та екологічні фактори, що обмежують максимальний можливий розмір тварин. Поміркуйте, які фактори обмежують мінімальний можливий розмір комах та ссавців і наскільки розміри реально існуючих найменших представників цих груп близькі до теоретичного ліміту передбаченого вашою командою?   

11. «Гіпноз» 

Запропонуйте наукове пояснення явища гіпнозу. 

12. «Наболіле питання»

 У період пандемії COVID-19, викликаної поширенням вірусу SARS-CoV-2, було створено низку різних вакцин (білкові, ДНК- та РНК-вакцини). Проаналізуйте переваги, недоліки та ефективність різних типів існуючих вакцин до SARS-CoV-2 і запропонуйте ефективну систему вакцинопрофілактики цього вірусного захворювання. 

13. «Вільна еконіша» 

Нині побутує думка, що археологи майбутнього вивчатимуть нашу культуру за пластиковими відходами, адже більшість пластиків є доволі стійкими й не розкладаються мікроорганізмами. Однак, людство масово використовує пластик лише останнє століття, то ж можливо організми пластикотрофи просто ще не встигли еволюціонувати. Базуючись на даних про хімічну структуру різних пластиків, їх потенційну енергетичну цінність та ферменти й катаболічні шляхи сучасних редуцентів, оцініть наскільки ймовірна еволюція організмів, здатних розкладають пластик, у наступні кілька тисяч років.

 14. «Міфи та реальність» 

 Нині в кіно, на телебаченні та літературних творах нерідко згадуються різноманітні міфічні істоти (з тілом однієї тварини, головою другої і кінцівками третьої) з якимись незвичайними, для подібної морфології, властивостями (здатність до польоту, тривалого перебування під водою або під землею. На обраному вами прикладі, користуючись морфологічними ознаками, опишіть можливі анатомічні, фізіологічні та екологічні особливості якоїсь міфічної істоти. 

15. « Безсмертя» 

Які суто біологічні проблеми могли б виникнути, якби людина була безсмертною? 

16. «Помилки історії»

 В історії науки відомо багато прикладів, коли факти були інтерпретовані невірно, що закінчувалося утворенням цілих течій науковців, які відстоювали гіпотезу, що заперечувалася із розвитком експериментальних методів дослідження. На ваш розсуд, оберіть три місінтерпретації, що побутували в біології протягом будь-якого періоду ХХ та початку ХХІ століть, та які, на вашу думку, можна було б легко спростувати, маючи в своєму розпорядженні лише обладнання тих часів. Наведіть власну схему досліджень, яка б доводила хибність тверджень. 

 17. «Ревимирання» 

Єдиний вимерлий організм, якого вдалося клонувати прожив усього 7 хвилин. Запропонуйте методи клонування, за яких вдалося би відновити вимерлих організмів і спрогнозуйте як це може вплинути на подальших хід еволюції? 

18. «ORFan genes» 

Згідно з сучасними уявленнями, «простір генів» можна поділити на кор - здебільшого консервативні гени, притаманні більшості організмів, хмару - специфічні гени, необхідні для адаптації до певного середовища, та так звані примарні (ORFan - від orphan-примарний та ORF - Open Reading Frame) гени, які характерні дуже незначній кількості організмів, не мають жодних гомологів серед інших відомих генів, та, як правило, анотуються лише як відкриті рамки зчитування без жодних передбачень стосовно їхніх функцій (https://academic.oup.com/nar/article-abstract/36/21/6688/2410005). Запропонуйте план дослідження з визначення функцій подібних генів.

 19. «Генні злодюжки»

 Опишіть екосистему, в якій організми існують, пристосовуються, взаємодіють, «викрадаючи» і використовуючи гени інших організмів. 20. «Віром» Чимало уваги приділяється дослідженням мутуалістичної бактеріальної мікрофлори. Чи усі віруси завдають шкоди хазяїну, чи серед них теж є мутуалісти?

20. «Віром» 

Чимало уваги приділяється дослідженням мутуалістичної бактеріальної мікрофлори. Чи усі віруси завдають шкоди хазяїну, чи серед них теж є мутуалісти?